[азиль]mпритулок polit., pot.udzielić azylu — надати право притулку
Rzeczownik azyl m убежище n
♂, Р. ~u убежище n; prawo ~u юр. право убежища; zwracać się o ~ просить убежища; ~ dyplomatyczny дипломатическая неприкосновенность
-u m притулок (політичний) udzielić azylu надати притулок (право притулку)