Rzeczownik bineutron m Fizyczny бинейтрон
{baıʹnju:trɒn} n физ. динейтрон, бинейтрон
[baıʹnju:trɒn] n физ.динейтрон, бинейтрон
bineutron [baıʹnju:trɒn] n физ. динейтрон, бинейтрон
mбинейтрон, динейтрон
бинейтрон
бинейтрон
n фіз. бінейтрон, динейтрон.
(n) бинейтрон; динейтрон
физ. бинейтрон